ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я. ЮР’ЄВА УААН:

МИНУЛЕ Й СЬОГОДЕННЯ

У 2008 р. Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН виповнилося 100 років з дня заснування.

У 1908 р., після наполегливих зусиль Харківського товариства сільського господарства, за підтримки Департаменту землеробства, Головного правління землевпорядкування і землеробства Харківського губернського земства на теренах України була заснована перша самостійна дослідна установа - Харківська сільськогосподарська дослідна станція.

Діяльність станції у перші роки свого існування була спрямована на зібрання якомога більшої кількості зразків насіннєвого матеріалу польових сільськогосподарських культур з метою їх подальшого вивчення.

Програма робіт станції була розроблена першим директором станції, професором П.В. Будріним, яка не змінювалась майже до 1929 р.

Головним завданням селекційної станції було вивчення і можливе покращення існуючих сортів найважливіших сільськогосподарських культур, а також створення нових сортів.

В 1910 р. поряд із селекційною станцією Харківське губернське земство організувало Харківську дослідну станцію Центрального району. До її завдань входили вивчення найактуальніших питань рільництва району з теоретичним вивченням факторів, які зумовлюють вирощування рослин, а також розробка методики польового досліду.

У 1913 р. почалась організація обласних дослідних станцій. Цього ж року було створено і Харківську обласну сільськогосподарську дослідну станцію для обслуговування Харківської і Полтавської губерній. До її складу увійшли селекційна та дослідна станції, як відділи селекції та рільництва. Крім того, було заново організовано відділи ентомології, фітопатології, метеорології, тваринництва, садівництва. А в 1917 р. створено відділ агрохімії. Очолив станцію Б.М. Рожественський, який водночас був завідуючим відділу рільництва. Селекційний відділ очолив В.Я. Юр’єв.

У 1914 р. було організовано експедиційне дослідження всієї території  Харківської губернії і зібрано кілька тисяч зразків сортів усіх культур, з якими і велась селекційна робота (або передбачалось вести її в майбутньому).

Рішенням уряду восени 1929 р. станцію було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут зернового господарства. Прагнення  наблизити наукові заклади до основних районів виробництва сільськогосподарської продукції знайшло своє відображення в тому, що Український Інститут зернового господарства в 1932-1933 рр. було переведено до м. Дніпропетровськ – у центр одного з найбільших у державі зернових районів, а в Харкові на базі відділу селекції інституту з квітня 1933 р. створено самостійний заклад, що дістав назву Харківська селекційна станція системи Спілки насінника Наркомзему СРСР.

Через півтора роки, а саме, 1 жовтня 1934 р., станцію знову реорганізовано і перетворено в Харківську обласну станцію бурякового рільництва з відділом селекції.

У відповідності наказу Народного Комісаріату землеробства СРСР від 2 серпня 1937 р. на базі обласної станції бурякового рільництва була організована селекційна станція, котра мала назву Харківська державна селекційна станція Головного сортового управління Народного Комісаріату землеробства СРСР. Станція обслуговувала Харківську, Полтавську та Сумську області і проводила свою діяльність до 20 жовтня 1941 р.

В зв’язку з другою світовою війною діяльність станції було призупинено. Більша частина співробітників, обладнання, інвентарю, худоби була евакуйована в місто Камишин Воронежської області на Камишинську селекційну станцію Головного сортового управління Народного Комісаріату землеробства СРСР.

З міста Камишин у 1942 р. станція і її персонал знову евакуйовані на Челябінську Державну селекційну станцію, де й продовжували свою наукову діяльність. В цей період працівники станції дбали насамперед про збереження і розмноження створених до того часу районованих і перспективних сортів.

З 28 серпня 1943 р., після звільнення міста Харків від фашистських загарбників, станція поновила свою роботу.

З березня 1946 р. Народні Комісаріати були усунені і створені Міністерства. Станція перейшла у відомство Міністерства сільського господарства СРСР і з 13 березня 1946 р. почала найменуватися як Харківська державна селекційна станція Головного сортового управління Міністерства землеробства СРСР.

Інститут генетики і селекції засновано Президією Академії наук УРСР 21 грудня 1945 р. у відповідності постанови № 1622 Ради Народних Комісарів УРСР і ЦК КП(б) У від 20 жовтня 1945 р. Фактична його діяльність розпочата з 1 липня 1946 р., завданням якого була розробка і удосконалення теоретичних основ селекції.

Подальший розвиток сільського господарства в державі вимагав значного поліпшення науково-дослідної роботи. У зв’язку з цим у відповідності постанови № 524 ЦК КПУ і РМ УРСР від 10 травня 1956 р. « О мерах по улучшению работы научно-исследовательских учреждений по сельскому хозяйству» Інститут генетики і селекції було усунено, а на його базі і Харківської державної селекційної станції було створено Український науково-дослідний інститут рослинництва, селекції і генетики Міністерства сільського господарства УРСР.

З 1992 р. інститут має сучасну назву і входить до системи Української Академії аграрних наук. Цього ж року у складі інституту створено Центр генетичних ресурсів рослин України, який координує науково-дослідні роботи 32 установ України з проблеми формування та ведення національного банку генетичних ресурсів рослин України для використання їх в селекції високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур.

Очолювали станцію і інститут за роки їх існування такі видатні вчені :

Будрін Петро Васильович (1908-1913), Рожественський Борис Миколайович (1913-1929), Ентинген Абрам Самойлович (1929-1933), Солодовник Василь Іванович (1933-1937), Бурденюк Федір Іванович (1938-1939), Олейников Семен Іванович (1939-1944), Юр’єв Василь Якович (1944-1962), Поляков Ілля Михайлович (1962-1973), Гур’єв Борис Петрович (1973-1991), Шевченко Анатолій Михайлович (1991-1992), Бондаренко Леонід Вікторович (1992-2000). З 2000 року по теперішній час інститут очолює Кириченко Віктор Васильович.

До мережі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва входить Устимівська дослідна станція рослинництва та 4 дослідних господарства.