PDF Print

Лабораторія генетичних ресурсів зернових культур


 

 Історія лабораторії

1         Робота з генетичними ресурсами пшениці, жита, ячменю та кукурудзи на Харківській сільськогосподарській дослідній станції була розпочата практично одразу з її утворенням. З 1910 року ведеться селекційна робота по озимій та ярій пшениці. Перший директор станції - Петро Васильович Будрін, серед головних завдань селекційного відділу виділяв обстеження і вивчення місцевих сортів та випробування і акліматизація нових. Тому ще у 1914 році Василем Яковичем Юр'євим були організовані експедиційні обстеження і збір кількох тисяч зразків основних польових культур на території колишньої Харківської губернії. Збір був повторений у 1925 та 1934 роках. Крім того, шляхом листування, відвідань різних с.-г. виставок та іншими способами станція забезпечувала собі щорічне отримання десятків і сотень зразків місцевих сортів, а також сортів походженням з інших регіонів і країн. При цьому велика увага приділялась збереженню у живому незміненому вигляді зразків, у тому числі тих, що у даний час здаються нецікавими, але зі зміною методів вивчення сортів можуть виявитися цінними.

На початку 1926 року, в рамках формування мережі дослідних станцій Всесоюзного інституту прикладної ботаніки та нових культур, за ініціативою М.І. Вавілова була створена Українська станція інституту поблизу селища Литвинівка Валківського району Харківської області. Під керівництвом видатного вченого академіка М.М. Кулешова станція плідно працювала протягом 10 років. Після її ліквідації у 1936 році колекції польових культур були передані на Харківську селекційну станцію. Вона продовжувала співробітництво з ВІРом і, поряд з іншими науковими та селекційними установами України, сприяла поповненню його колекцій.

Велике різноманіття зібраного матеріалу (пшениці ярої за даними П.В. Кучумова у довоєнні роки надійшло на станцію 9633 зразки, та 6411 зразків пшениці озимої, за даними Дідуся В.І.) забезпечувало досить широку постановку селекційної роботи.

У воєнні роки в зв'язку з евакуацією на Краснокутську дослідну станцію Саратовської обл. (Росія) велика частина зібраної колекції загинула. Вже з 1944 року почалося відновлення колекції вихідного матеріалу, в тому числі за рахунок матеріалів із ВІРу.

З 1956 року, після створення на основі станції Українського інституту рослинництва, селекції та генетики робота з генетичними ресурсами ведеться окремим підрозділом - лабораторією рослинних ресурсів, у складі відділу агроекології та рослинних ресурсів. Роботу відділу очолював академік М.М. Кулешов, а лабораторії доктор біологічних наук, професор Л. М. Делоне. Протягом 14 років під його керівництвом було зібрано близько 10 тисяч зразків зернових та зернобобових культур. За цей період під його керівництвом виконано та захищено чотири кандидатські дисертації: П. П. Гриненко (1963), Н. Н. Єфременков (1966), П. М. Чекригін (1967), І. В. Медвєдєв (1968). Наступним завідуючим відділом був Ф. С. Ястребов. В цей період у підрозділі захистили кандидатські дисертації Суворінов А.М. та Лінник В.М. (1971). Крім того, у відділі працювала С. В. Рабінович, яка у 1965 році захистила кандидатську дисертацію, а у 1976 – докторську. У цей період колекції ячменю та вівса вела Г. А. Корольская.

З 1978 року група генетичних ресурсів пшениці, жита і тритикале організаційно підпорядковувалась то лабораторії сортової агротехніки, то відділу селекції озимої пшениці, а з 1991 року знову стала окремим підрозділом.

Значний внесок у розробку методичних підходів з вивчення зразків колекції кукурудзи внесли професор, доктор біологічних наук Л. Н. Делоне, академік ВАСГНІЛ Б.П. Гур'єв, кандидат с.г. наук І.А. Гур'єва, Н.В. Кузьмишина, кандидати біологічних наук В. К. Рябчун та Р. Л. Богуславський.

За ініціативою Української академії аграрних наук на базі Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва в 1992 р. розпочато виконання науково-технічної програми "Генетичні ресурси рослин". В 1993 р. був організований Національний центр генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ), який здійснює науково-методичне керівництво та координацію роботи з формування та ведення Національного генбанку рослин України 35 провідних науково-дослідних та селекційних установ, що складають Систему генетичних ресурсів рослин України. Потужна база для ведення роботи з генетичними ресурсами рослин була розширена включенням до складу НЦГРРУ у 1993 р. Устимівської дослідної станції рослинництва, яка входила до складу Всесоюзного інституту рослинництва ім. М. І. Вавілова (ВІР). НЦГРРУ очолив кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник В. К. Рябчун. У центрі була організована лабораторія генетичних ресурсів зернових культур. Розроблена вченими інформаційна система "Генофонд рослин". Постановою Кабінету Міністрів України № 527 від 1.04.1999 р. Банк генетичних ресурсів рослин віднесений до наукових об'єктів, що становлять Національне надбання.


 

Напрями досліджень

- Пошук і інтродукція вітчизняних і кращих зарубіжних селекційних сортів, місцевих сортів – популяцій і диких форм зернових культур;

- Всебічне вивчення генофонду зернових культур за комплексом цінних господарських ознак;

- По результатах польових та лабораторних дослідів виділення нових джерел окремих важливих біологічних і господарських ознак та їх поєднання;

- Підтримання генофонду в живому стані, розмноження і закладення на довгострокове збереження;

- Збір і аналіз інформації про досягнення в селекції культури, родоводи та генетичну зумовленність ознак, тощо;

- Формування базових, ознакових, навчальних, генетичних колекцій;

- Виявлення зразків-еталонів різного рівня прояву ознак;

- Забезпечення селекційних НДУ, учбових закладів та генбанків України і зарубіжжя вихідним матеріалом та інформацією про генофонд зернових культур.


 

 Співробітники, контакти

 

ryab

 

Віктор Кузьмович Рябчун 

 

Керівник Національного центру генетичних ресурсів рослин України, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

   тел. (057) 392-10-33,

    (067) 546-08-58

ivan

Надія Валеріївна Іванова

Завідувач лабораторії генетичних ресурсів зернових культур, кандидат сільськогосподарських наук
 sivokon  

Інна Валентинівна Сивокінь

науковий співробітник, колекція тритикале озимого та пшениці твердої озимої
 kochurov

 Ярослав Володимирович Кочуров

 науковий співробітник, колекція пшениці м'якої озимої

padalka

 Олена Іванівна Падалка 

молодший науковий співробітник, колекція пшениці м'якої ярої

 yaroch

 Андрій Васильович Ярош 

молодший науковий співробітник, колекція жита 

petyhova

 Інна Анатоліївна Петухова

 агроном

 gerasimenko

Валерій Володимирович Герасименко

 агроном

 

 Наталія Юріївна Артюхова

агроном 

 vakylenko

 Світлана Миколаївна Вакуленко

науковий співробітник, колекція кукурудзи

stepanova

 Віра Петрівна Степанова

 молодший науковий співробітник, колекція кукурудзи

 tershuna

 Наталія Володимирівна Тертишна 

агроном, колекція кукурудзи 

akylova

 Марина Анатоліївна Акулова 

агроном, колекція кукурудзи 

 golov4anska

 Ірина Олександрівна Головчанська

 аспірант

malchenko

 Ірина ВолодимирівнаМальченко 

аспірант

   

Контакти: м. Харків, Московський проспект, 142, 61060

Тел. робочі: (8057) 3921033, 900240, 900297

Факс: (8057) 7797763

e-mail:   This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it


This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it

Обсяг колекцій зразків генофонду

2      Станом на 2013 р. колекція генетичних ресурсів зернових культур налічує 23416 зразків в т. ч. 5229 зразків пшениці м’якої озимої, 2855 – пшениці м’якої ярої, 173 – пшениці твердої озимої, 1231 – пшениці твердої ярої, 1828 – тритикале озимого, 1520 – тритикале ярого, 281 – жита озимого, 35 – жита ярого, 4456 – ячменю ярого, 5808 – кукурудзи.

Щорічно в Інституті рослинництва вивчається близько 1000 колекційних зразків пшениці, 500 – тритикале, 50 – жита, 300 - ячменю більш ніж за 30 ознаками. Порівняння проводиться як зі стандартами, так і з еталонними за різними ознаками зразками. Це дає змогу формувати ознакові та базові колекції. Крім польового вивчення частина зразків передається в інші лабораторії Інституту для визначення рівня морозостійкості при штучному проморожуванні, стійкості до сажкових захворювань на інфекційних фонах, показників якості зерна та борошна, визначення білкових маркерів. В результаті цих досліджень формуються спеціальні, ознакові та генетичні колекції. Разом зі співвиконавцями проводиться екологічне вивчення перспективних зразків. Крім того, збирається інформація по родоводах, спектрах гліадіну та глютеніну, наявності ідентифікованих генів.

Виділені за цінними господарськими ознаками зразки розсилаються науково-дослідним та селекційним установам, учбовим закладам у обсязі близько 2000 пакетів зразків щорічно.


 

Наукові розробки

Сформовано та зареєстровано 25 колекцій та одна ознакова база даних:

Базова колекція пшениці твердої ярої (Свідоцтво №12 від 17.11.2005 р.)

Учбова колекція пшениці твердої ярої (Свідоцтво №13 від 17.11.2005 р.)

Ознакова колекція озимої м'якої пшениці по зимо- морозостійкості у поєднанні з іншими цінними господарськими ознаками разом з Устимівською дослідною станцією (Свідоцтво №9 від 17.11.2005 р.)

Навчальна колекція генофонду ярого ячменю (Свідоцтво №24 від 5.12.06 р.).

Ознакова колекція ярої м'якої пшениці за технологічними та хлібопекарськими якостями зерна спільно з лабораторією якості зерна (Свідоцтво №26 від 5.01.07 р.)

Ознакова колекція ярої твердої пшениці за стійкістю до хвороб та внутрішньостеблових шкідників спільно з лабораторією стійкості рослин до біо- та абіотичних чинників середовища (Свідоцтво №36 від 11.03.07 р.)

Ознакова колекція озимої м'якої пшениці за стійкістю до хвороб та внутрішньостеблових шкідників спільно з лабораторією стійкості рослин до біо- та абіотичних чинників середовища (Свідоцтво №38 від 11.03.07 р.)

Ознакова колекція ярої м'якої пшениці за стійкістю до хвороб та внутрішньостеблових шкідників спільно з лабораторією стійкості рослин до біо- та абіотичних чинників середовища (Свідоцтво №39 від 11.03.07 р.)

Навчальна колекція ярої м'якої пшениці (Свідоцтво №56 від 23.12.08 р.)

Базова колекція ярої м'якої пшениці (Свідоцтво №67 від 30.10.09 р.)

Базова колекція озимої м'якої пшениці (Свідоцтво №68 від 30.10.09 р.)

Ознакова колекція пшениці м'якої озимої за якістю зерна (Свідоцтво №118 від 01.11.11 р.)

Ознакова колекція ячменю ярого за господарськими ознаками (Свідоцтво №128 від 30.12.12 р.)

Ознакова колекція тритикале озимого за ознаками відмінності (Свідоцтво №146 від 13.02.13 р.)

Ознакова колекція пшениці м'якої ярої за господарськими ознаками (Свідоцтво №147 від 13.02.13 р.)

Ознакова колекція пшениці м'якої озимої за господарськими ознаками (Свідоцтво №148 від 04.03.13 р.)

Ознакова база даних цінних господарських та морфологічних ознак зразків генофонду пшениці.

Ознакова колекція кукурудзи за стійкістю до хвороб та шкідників (Свідоцтво № 16 від 14.04.2006 р.)

Базова колекція зразків кукурудзи (Свідоцтво № 25 від 05.12.2006 р.)

Ознакова колекція кукурудзи за продуктивністю та її складовими (Свідоцтво № 40 від 3 травня 2007 р.)

Навчальна колекція генофонду кукурудзи (Свідоцтво № 47 від 19.09.2008)

Ознакова колекція кукурудзи за придатністю до механізованого збирання (Свідоцтво № 48 від 19.09.2008 р.)

Ознакова колекція самозапилених ліній кукурудзи за багатокачанністю (Свідоцтво № 64 від 28.03.2009 р.)

Спеціальна колекція генофонду кукурудзи за системою цитоплазматичної чоловічої стерильності (Свідоцтво № 90 від 12.11.2010 р.)

Спеціальна колекція генофонду самозапилених ліній кукурудзи з генами біохімічного складу зерна (Свідоцтво № 114 від 18.11.2011 р.)

Генетична колекція генофонду кукурудзи (Свідоцтво № 129 від 18.10.2012 р.)


 

Публікації

Рябчун В.К., Богуславський Р.Л.. Проблеми та перспективи збереження генофонду рослин в Україні.- Харків, Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр’єва, 2002. – 37 с.

Бібік О.В., Рябчун В.К., Богуславський Р.Л., Рожков Р.В. та ін. Формування та ведення національної колекції ячменю в Україні/ Генетичні ресурси рослин.-Харків.-2004.-№ 1.-С.79-87

Рябчун В.К., Богуславський Р.Л.Генетичні ресурси рослин та їх роль у селекції/ Теоретичні основи селекції польових культур / Зб. наук. праць До 100-річчя ІР УААН.- Харків, 2007.-С.363-398

Гур'єва І.А., Рябчун В.К., Кузьмишина Н.В. та ін. Генетичне різноманіття зразків кукурудзи Національного центру генетичних ресурсів рослин України.-Наукове видання.-Харків.-2005.- 76 с.

Рябчун В.К., Гур'єва І.А., Генетичні ресурси кукурудзи на Україні. Монографія// Харків.-ІР ім. В.Я. Юр’єва.-2007.- 391с.

Кириченко В.В., Петренкова В.П., Гур'єва І.А., та ін. Ідентифікація ознак кукурудзи (Zea mays L.) //Навчальний посібник.- Харків.- 2007.- 137 с.

Кириченко В.В., Гур’єва І,А., Рябчун В.К., Кузьмишина Н.В., Вакуленко С.М., Степанова В.П. Класифікатор – довідник виду ZeamaysL.//Харків.- Із ім. В.Я. Юр’єва УААН.-2009.-83 с.

Рябчун В. К., Шатохін В. І., Капустіна Т. Б., Мельник В. С. Селекція і насінництво тритикале ярого. Спеціальна селекція і насінництво польових культур: навчальній посібник / Харків, 2010. С.109-137.

Рябчун В. К., Леонов О. Ю., Іванова Н. В., Падалка О. І., Кочуров Я. В. Каталог вихідного матеріалу зернових, зернобобових культур та соняшнику для селекції на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах східного Лісостепу України / за ред. В. П. Петренкової, В. К. Рябчуна. – Харків, 2011. – 59 с.

Гур’єваІ.А.,Рябчун В.К.,Кузьмишина Н.В. Екологічно-орієнтовані колекції самозапилених ліній для гетерозисної селекції кукурудзи / /НААН України, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва.-Х: Магда «LTD», 2010.-77с.

Рябчун В.К. Гур’єва І.А., Кузьмишина Н.В., Вакуленко С.М., Степанова В.П. Каталог генетичної цінності самозапилених ліній кукурудзи (видання третє) /Харків, 2012.- 147 с.

Селекційно-генетичні дослідження ячменю ярого: наукове видання / [М. Р. Козаченко (глави I-V), О. В. Солонечна (глава І), П. М. Солонечний (глава ІІ), Н. В. Іванова (глава ІІІ), Н. І. Васько, І. В. Литвинова (глава ІV), Н. І. Васько, О. Г. Наумов (глава V)]; за ред. М. Р. Козаченка / НААН, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр'єва. – Х, 2012. – 448 с. Библ. 658.

Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С. Розділ 2.8 Тритикале яре: методичні підходи та результати селекції на стійкість до основних хвороб та шкідників. Основи селекції польових культур на стійкість до шкідливих організмів: навчальній посібник / Харків, 2012. С.140-155.

 

3