PDF Print

Лабораторія рослинництва та сортовивчення

Історія лабораторії 

АГРОТЕХНІЧНЕ ТА ЕКОЛОГІЧНЕСОРТОВИВЧЕННЯ  Є  НАУКОВОЮ ШКОЛОЮ ХАРКІВСЬКОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ З СЕЛЕКЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Технологія вирощування зернових культур може бути тільки сортовою, лише через сорт і специфіку його агротехніки опосередковуються в готову продукцію дослідження сучасного землеробства в галузі хімізації, меліорації і технологій вирощування. Враховуючи необхідність удосконалення всього комплексу системи «сорт - агротехніка», при факторіальному сортовивченні були застосовані уніфіковані методи агроекологічного вивчення сортів, які дозволили виявити вплив на продуктивність не тільки окремих факторів, але і їх комплексних поєднань.

Після першої експедиції по збору зразків зернових (1914 p.), коли було зібрано понад дві тисячі зразків, у тому числі 922 зразки пшениці, 630 зразки жита, 503 зразки ячменю, 240 зразків вівса. Перевагу віддавали місцевим сортам. В.Я. Юр'єв розробив оригінальний агрономічний підхід до селекційного процесу. Кожну культуру було розташовано у відповідному місці сівозміни, за відповідними попередниками, на належному агротехнічному фоні. Він першим застосував випробування перспективних форм на різноудобрених фонах, комплексно розв'язуючи проблему − сорт і агротехніка; з перших же кроків побудував свою дослідницьку роботу на реальних біологічних і агрономічних засадах.

 Вже з 1913 p., після того, як Борис Миколайович Рожественський очолив обласну селекційну станцію і був створений відділ рільництва, почали займатися цими питаннями в лабораторних умовах. За його програмою вивчаються питання зайнятих парів, органічних і мінеральних добрив, методи вирощування окремих маловивчених культур. Вченими Станції показано значення еспарцету для чорноземних грунтів Лісостепу України. Крім Б.М. Рожественського, цими питаннями займалися такі спеціалісти відділу рільництва, як: Е.О. Заславський (1913-1924), П. Г. Найдін (1921 -1927), Г.С. Гоппе (1927-1933), М. М. Вольф (1912-1920), П.А. Бражник (1945-1957).  

 З 1938 по 1976 pp. відділ очолював заслужений діяч науки УРСР, доктор, професор Олександр Федорович Глянцев. Впродовж багатьох років він допомагав союзним, республіканським і обласним організаціям в розробці заходів подальшого удосконалення методів вирощування польових культур і збільшення їх врожайності. В дослідженнях спочатку застосовували загальноприйняті методи закладки і проведення польових дослідів (Б.М. Рожественський, 1948), (В.Г. Вольф, 1958), (П.П. Літун, 1975), а значно пізніше з використанням ЕОМ (M.P. Нікулін, В.М.Костромітін. П.П.Літун, 1975).  

Дослідження вихідного матеріалу стали вагомішими після організації відділу рослинництва (1956) з лабораторіями екології (М.М. Кулешов) та рослинних ресурсів (Л.М.Делоне). Співробітники лабораторії екології вивчали процеси росту і розвитку рослин, питання вилягання сортів озимої пшениці, ячменю та кукурудзи, вплив на рослини космічних, земних біологічних факторів. Дослідження проводили під керівництвом завідуючого лабораторією академіка АН України Миколи Миколайовича Кулешова такі вчені, як: А.І Новиненко, І.П. Новодранов, Г.І. Ланцевич, Г.А. Корольська та ін. Діяльність Миколи Миколайовича Кулешова, видатного вітчизняного вченого в галузі рослинництва, міцно пов'язана з Українським НДІРСіГ. Він проходив практику на станції під керівництвом В.Я.Юр'єва ще студентом Київського політехнічного інституту, а в 1913 р. повернувся на посаду агронома і почав працювати з кукурудзою. З 1946 р. М.М.Кулешов − заступник директора Інституту генетики АН УРСР. В лабораторії рослинних ресурсів під керівництвом і при безпосередній участі професора Д.М.Делоне були відновлені роботи по збору і вивченню колекцій зернових і зернобобових культур. Лев Миколайович Делоне, видатний вітчизняний вчений в галузі генетики, цитології, рослинництва, доктор біологічних наук, професор, з 1946 р. працював в Інституті генетики і селекції УН УРСР за запрошенням В.Я. Юр'єва. З 1956 р. впродовж 14 років очолював відділ рослинництва і лабораторію рослинних ресурсів, пізніше − відділ агроекології і рослинних ресурсів. Л.М.Делоне вперше запропоновано світовій науковій літературі термін «каріотип». В 1928 р. Л.М.Делоне вперше в світі публікує свою наукову працю з експериментального отримання мутацій у пшениці. JI.M. Делоне першим відкрив паралелізм в мінливості природних та експериментально отриманих мутацій (1934).

Дослідження з сортової агроекології, керовані в різні роки академіком М.М. Кулешовим і професором Л.М.Делоне були продовжені лабораторією сортової агротехніки. Роботи, проведені у 1968-1970 pp. В.Т.Манзюком і М.І.Павловим з вивчення сортів ярого ячменю в дослідах факторіального випробування при різноманітних поєднаннях агрозаходів стали основою для створення лабораторії  сортової агротехніки. Лабораторія стала першою в колишньому СРСР. Декілька років лабораторія сортової агротехніки була куратором програми РЕВ. Очолив лабораторію сортової агротехніки доктор сільськогосподарських наук, професор В.М. Костромітін. Така необхідність виникла зі створенням сортів нового типу. Основними завданнями були і є на цей час: розробка регіональних технологій вирощування зернових, зернобобових та олійних культур; агроекологічна оцінка і розробка агропаспортів на перспективні і районовані в області нові сорти і гібриди.

ZBIR UROGAYUДля більш повної інформації про сорт досліди почали закладати за багатофакторною схемою. Використаний метод розщеплення ділянок сприяв вивченню агротехнічних прийомів і сортів на ділянках різного порядку. Проводили систематичні спостереження за накопиченням вологи в грунті. Дослідження проводилися як в стаціонарних умовах лабораторії, так і в дослідних господарствах «Елітне» (Лісостеп), «Комунар» (Південний Степ), радгоспі «Боровський» (Східна Степна зона). Поряд з ідентифікацією типу наливу зерна сортів, вивчали їх реакцію на погодні умови вирощування. Багаторічні дані вивчення агроекологічної перспективи вирощування сортів озимої пшениці, озимого жита, тритікале, ячменю і гібридів кукурудзи показали, що в Лісостеповій зоні України використання сортів з різною пластичністю повинно стати обов'язковим агротехнічним прийомом сучасних технологій вирощування. Технології вирощування, засновані на обмеженні дій лімітованих факторів середовища, оптимізації і інтенсифікації сукупної взаємодії агротехнічних прийомів, названі адаптивними. Розроблені лабораторією адаптивні технології вирощування сільськогосподарських культур на ВДНГ (м. Москва) в 1989 р. удостоєні срібної медалі. Дослідження біологічної природи генетичності і інтенсивності сортів і гібридів дали можливість знайти принципово нове рішення питання їх агроекологічної типізації.Проблеми втрати зерна показали, що їх можна запобігти як і в кількісному, так і в якісному відношенні. Це вирішується за умови, якщо строки і способи збирання польових культур підбирають з урахуванням сортоспецифічних особливостей проходження Х-ХІІ етапів органогенезу.

 В умовах ресурсного дефіциту виникла потреба в розробці і застосуванні ресурсозберігаючих технологій. В останній час більшої уваги потребує визнання і підбір сортів і гібридів, найбільш пристосованих до природнокліматичних умов вирощування, стійких до хвороб та гербіцидів. Перед співробітниками лабораторії постало завдання: підвищити врожайність і якість продукції зернових культур; зберегти родючість грунту; поліпшити умови живлення, росту і розвитку рослин та стабілізувати продуктивність польових культур за рахунок застосування елементів біологізованої технології.  


Склад лабораторії

№ п/п

Прізвище, ім’я, по-батькові

Посада

Вчене ступінь

Вчене звання

Можливість надання консультацій

1

Цехмейструк Микола Григорович 

Завідувач лабораторії

Кандидат с.-г. наук

Старший науковий співробітник

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

2

Костромітін Віктор Михайлович

Головний науковий співробітник

Докторс.-г. наук

Професор

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

3

Попов Сергій Іванович

Провідний науковий співробітник

Кандидат  с.-г. наук

Старший науковий співробітник

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

4

Авраменко Сергій Володимирович

Провідний науковий співробітник

Кандидат  с.-г. наук

Старший науковий співробітник

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

5

Гутянський Роман Анатолійович

Старший науковий співробітник

Кандидат  с.-г. наук

Старший науковий співробітник

Герболог, захист с.-г. культур від бур’янів.

6

Кузьменко Наталя Вікторівна

Старший науковий співробітник

Кандидат  с.-г. наук

Старший науковий співробітник

Захист рослин від шкідників та хвороб.

7

Манько Катерина Миколаївна

Старший науковий співробітник

Кандидат  с.-г. наук

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

8

Глубокий Олександр Миколайович

Науковий співробітник

Кандидат  с.-г. наук

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

9

Литвинов Анатолій Євгенійович

Науковий співробітник

Захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.

10

Шелякін Віктор Олексійович

Науковий співробітник

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

11

Бєлєніхіна Ганна Василівна

Науковий співробітник

Рослинництво, технології вирощування с.-г. культур.

12

Жижка Наталія Григорівна

Агроном

13

Гончаров Роман Іванович

Агроном

14

Усов Олексій

Семенович

Аспірант

Lab roslyn


Контакти

e-mail –  This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it

 Поштова адреса: 61060, м. Харків-60, просп. Московський, 142

 Телефон: +38 (0572) 90-02-94

Лаб. корпус в ДП «ДГ "Елітне"»:  +38 (057) 747-73-01

Моб. зв'язок:

Зав. лабораторії –  Цехмейструк Микола Григорович:  +38 066 212-93-99

 CEXMEYSTRUK

 Провідний н.с. Авраменко Сергій Володимирович: +38 097 274-26-86

AVRAMENKO

Ст. наук. співробітник Гутянський Роман Анатолійович:  +38 066 607-95-22

GUTYANSKY